Новини

Василь Зеленчук: «Я з глибокою повагою ставлюсь до воїнів-інтернаціоналістів»

13.02.2019

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук взяв участь у засіданні обласної робочої групи з питань соціального захисту ветеранів із числа воїнів-інтернаціоналістів.

Нагадаємо, 15 лютого відзначають День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. В цей день рівно 30 років назад радянські війська вийшли з Афганістану.

З нагоди пам’ятної дати на початку заходу військовослужбовців, які загинули, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок, вшанували хвилиною мовчання.

«Я пам’ятаю той лютневий день, коли всі телеканали Радянського Союзу транслювали перехід через міст сорокової армії. Відверто кажучи, у нас тоді були сльози на очах від почуття радості, що наші земляки, нарешті, виходять із цієї війни. 10 років, які наші військові були вимушені воювати на території Афганістану, стали трагедією для всього нашого народу. Скільки загинуло молодих хлопців, скільки було зруйновано українських родин… Пройшло вже 30 років, а країна продовжує воювати, в Афганістані досі немає миру. Зараз в нашій країні теж війна. І вона ніколи і нічого хорошого не приносить: ні тій стороні, яка нападає, ні тій, яка захищається. Це гибель, горе, біда, смерть… Я з глибокою повагою ставлюсь до вас, воїнів-інтернаціоналістів, і мені на превеликий жаль, що ви були вимушені воювати за чужу країну», – зазначив Василь Зеленчук та наголосив на тому, що сьогодні потрібно не воювати, а працювати над покращенням екології та над лікуванням важких хвороб.

З метою збереження злагоди в суспільстві, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, створення належних умов для їх життєдіяльності та шанобливого ставлення до них у рамках робочої групи відбулось урочисте підписання Меморандуму про взаємодію між Херсонською обласною державною адміністрацією, Херсонською обласною радою та Херсонською обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Опісля підписання голова Херсонської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Володимир Столяр від імені усіх її членів подякував обласній владі за підтримку, відкритість і готовність до діалогу.

Василь Зеленчук: «У законі треба прописати персональну відповідальність нотаріуса за оформлення спадщини на пай».

8.02.2019

На жаль, після втрати рідних у багатьох виникають проблеми з отриманням спадщини: пропуск термінів подання заяви, відсутність заповіту або правовстановлюючих документів. Це ускладнює отримання спадщини, та надає можливість для великої кількості махінацій, особливо, коли це стосується земельного паю .

Що робити, щоб не втратити право успадкування

Для прийняття спадщини визначено термін – 6 місяців з дня смерті спадкодавця. У зазначений період потрібно подати заяву нотаріусу (державному або приватному) в тому населеному пункті, де був зареєстрований померлий або де знаходиться його майно. Якщо інший спадкоємець встиг подати заяву раніше, то потрібно звернутися до того нотаріуса, якому було подано першу заяву. І не потрібно переживати про те, хто перший звернеться до нотаріуса, адже процедура спадкування – це не гонка, а планомірний чітко визначений законом порядок.

Що робити, якщо спадкоємець протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця не подав заяву про прийняття спадщини? Цю проблему можна вирішити двома способами: перший – якщо спадкоємці, вже прийняли спадщину, не заперечують і дають на це письмову згоду, то треба звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини.

Другий – якщо інші спадкоємці проти прийняття спадщини, і нотаріус відмовляє вам в оформленні спадщини. В такому випадку вирішувати це питання доведеться в судовому порядку. Суд може продовжити терміни прийняття спадщини, якщо вони були пропущені з поважної причини – через тривалу хворобу, яка обмежує можливість пересування, довготермінового відрядження чи служби в збройних силах, знаходження в місцях позбавлення волі.

Що говорить закон

Спадкування — це перехід матеріальних цінностей, прав та обов’язків від особи, яка померла, до її спадкоємців. Спадкування буває за законом та за заповітом. До складу спадщини входять всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю та не припинились на момент його смерті.

Варто зазначити, що в Україні спадкування є універсальним та діє за принципом «все або нічого». Тобто у разі прийняття спадщини приймаються всі існуючі права та обов’язки померлої особи, вибірково відмовитися від якоїсь складової спадщини неможливо. Право власності на пай переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не повідомить нотаріуса про відмову від спадкування.

За наявності у спадковій справі всіх необхідних документів нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину. Саме цей документ надасть право розпоряджатися успадкованим майном, зокрема, здавати пай в оренду сільськогосподарському підприємству.

Право на безоплатну юридичну допомогу

Потрібно, щоб проблеми людей вирішувались правовим шляхом, а не через сварки. Особливо зараз, коли через нестабільну ситуацію в країні, селяни побоюються втратити власність. Відомо, що переоформлення землі коштує чималих коштів, яких у людей бракує. Тому в більшості випадків прийняття в спадщину земельного паю «зависає» на декілька років. Селяни повинні знати, що в Україні працює служба безоплатної правової допомоги. Є вона і в обласному центрі, і в усіх районах Херсонщини. Зараз селяни почали звертатися за безоплатною правовою допомогою з приводу успадкування та оформлення землі.

Про один із конкретних випадків такої допомоги ми вам розповімо. Жителька Станіслава Ірина М. звернулася із своєю проблемою до юристів.  Її мама померла в грудні 2013, залишивши у спадок землю, а з документів є лише свідоцтво на земельний пай. Жінка запитала, чи можливо прийняти у спадок цю землю? Як оформити документи, щоб усе було правильно і швидко?

Юрист Центру правової інформації та консультацій пояснив: «Цілком можливо прийняти у спадок таку земельну ділянку. Для виявлення бажання прийняти у спадщину земельну частку спадкоємець повинен протягом шести місяців від дня відкриття спадщини подати заяву до нотаріальної контори.

Для оформлення спадщини нотаріусу також подаються: сертифікат на право на земельну частку; свідоцтво про смерть спадкодавця; документ, що підтверджує наявність родинних зв’язків між спадкоємцем та померлим (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб); паспорт спадкоємця; пенсійне посвідчення спадкодавця (якщо померлий був пенсіонером); довідка органу місцевого самоврядування про останнє місце проживання померлого.

Якщо шестимісячний строк прострочений, і спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем, то для прияти спадщини необхідно подавати заяву до суду про поновлення шестимісячного строку для звернення з заявою до нотаріуса.

Потрібна персональна відповідальність

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Васильович Зеленчук впевнений, що ключовою фігурою при оформленні спадщини на земельний пай є нотаріус. Порядність цієї людини – є гарантією чесної передачі майна спадкоємцю. Але людський фактор – це складна, особливо у моральному сенсі, річ. Саме тому махінації із земельними паями, на жаль, бувають доволі часто. Але вихід є. Василь Васильович Зеленчук вважає, що треба все урегулювати законом, у якому буде прописана персональна відповідальність відповідальної особи (нотаріуса) за дотримання правових норм. Такий Закон дозволить зменшити кількість земельних махінацій і дозволить спадкоємцям без нервів та особливих матеріальних витрат отримати свою законну спадщину.

Василь Зеленчук: «Треба навчити людей бути господарями на своїй землі».

24.01.2019

На початку нового року прийнято підводити підсумки року минулого, щоб можна було визначитись із стратегією на майбутнє. Ми зустрілися з першим заступником голови Херсонської обласної ради Василем Васильовичем Зеленчуком, який спеціально для zelenchuk.info дав ексклюзивне інтерв’ю. Теми розмови наш співбесідник визначив сам. Він поділився тим, що його хвилює та розповів про державницькі підходи у вирішенні багатьох важливих проблем у країні. Василь Зеленчук, політик, який у своїй роботі спирається на здоровий глузд та досвід.

Які основні події визначили 2018 рік? Як вони вплинули на життя країни?

Василь Зеленчук: Найголовніше, це те, що нам дали Томос. Це дуже важливо для людей і для країни. Ні для кого не секрет, що Українська Православна церква Московського патріархату (до речі, добре, що її зараз перейменовано) вела антиукраїнську та антидержавницьку політику. Всі бачили, що священики МП брали пряму участь і в окупації Донбасу. Є документальні підтвердження їх дій. У 2013 році я особисто бачив у Сімферополі Ігоря Гіркина- Стрелкова, який нібито охороняв святі мощі, а насправді збирав розвідувальну інформацію, яка була потім використана у період анексії Криму. Тож надання Томосу Україні особисто для мене дуже важлива подія. Нарешті ми розірвемо непрості відносини між російською та українською церквами.

Щодо Херсонської області дуже важливо, що ми змогли зберегти тут мир та спокій. У цьому нам допомагає відроджена армія. До введення воєнного стану віднісся спокійно, хоч і вважаю, що це треба було робити не так. Ще у 2014 році потрібно було вводити воєнний стан та переводити українську економіку на військовий режим. Потрібно було також працювати з людьми, як це робиться у Ізраїлі, – тобто кожен громадянин повинен мати зброю і був би військовослужбовцем у запасі. Вистачило  у нас на це можливостей. Якщо б ми так зробили – війна на Донбасі була би вже скінчена. А весь світ побачив, що Україна проводить не антитерористичні операції, а веде справжню війну. У нас окупували частину території, вбили понад одинадцять тисяч людей, понад два мільйони переселенців втратили свої домівки, у Донбасі вщент зруйновані заводи, мости, будівлі, величезні збитки завдано економіці України. Тож ми зобов’язані були продемонструвати ворогові своє право захищатися. Але не вийшло. Тож добре, що хоч у нашому прикордонному регіоні зараз – мир та спокій. І це дуже важливо.

Чи будемо ми в ЄС та НАТО?

Василь Зеленчук: Шанси у нас великі, особливо, якщо ми почнемо виконувати те, що пообіцяли – боротися з корупцією, відбудовувати економіку, підвищувати соціальні стандарти. Ось тоді, коли побачать, що ми не тільки декларуємо, але і робимо те, що пообіцяли, нас швидше візьмуть і в ЄС, і в НАТО. А нам це дуже потрібно. П’ять років тому наш «північний сусід» показав нам чого він вартий. Він прийшов до нас з війною І ця війна, у різних формах, буде тривати завжди, поки ми не увійдемо до Північно-Атлантичного Альянсу, і не отримаємо вірного союзника у захисті від такого «дружнього» народу. Напевне ми можемо і одні протистояти «руському миру», але це дуже важко. А якщо всі разом, усім світом, це буде ефективніше.

Давайте поговоримо про економіку. Що заважає нам  вибудувати потужну промисловість та сільське господарство?

Василь Зеленчук: Найбільша проблема України – це корупція. Це чиновники, які сьогодні не виконують свої обв’язки. А розплачується за їхнє розкішне життя жителі України. Всі ці схеми на кшталт «Роттердам+», «діамантові» прокурори, махінації в «Укроборонпромі» на сотні мільйонів гривень, «бурштинові» копальні, «рибна», «лісова», «пісочна» мафії… Таких порушень і зловживань дуже багато. І ніяк не можуть навести лад у нашому господарстві. Я спробував розібратися із браконьєрами – отримав поранення у голову, лежав у лікарні. Ніхто за ці зловживання і досі не покараний. Тож корупційні схеми – це гальма для нашої економіки, вони не дають їй нормально розвиватися. Проти війни ми змогли консолідувати суспільство, але чомусь не можемо згуртуватись у цій внутрішній боротьбі з бандитами, які сьогодні обкрадають країну.

Ви вважаєте, що тут можна навести порядок?

Василь Зеленчук: Порядок можна навесті за один рік! Але ж не хочуть. Ці «мутні» схеми та потоки, очолюють ті, хто там, наверху. Вони імітують боротьбу із корупцією. Це ж смішно, знаходять якихось цапів-відбувайлів, показують їх громадськості, але навіть їх не саджають. Хтось встиг втікти, деякі відкупилися. Ми ж кожного дня про ці випадки читаємо. Не було б корупції та 27 років чиновницького свавілля в Україні, може, не було б і війни. Ну хто б к нам поліз, якщо у країні сильна армія, високоефективна економіка, міцна держава…

Василь Васильович, у цьому році вибори Президента України. Якщо ми змінимо Петра Порошенка, бо рейтинги у нього дуже низькі, і це дуже вірогідно, чи поміняється щось у країні?

Василь Зеленчук: Ще раз наголошую – ситуацію можна змінити за один рік. Що для цього потрібно зробити – по-перше, прийняти закон. Кожен чиновник, який зараз має владу, і ті , що були при владі, повинні звітувати за своє майно та за майно свої родичів. Є декларації у чиновників, що зараз працюють, а треба обов’язково примусити задекларувати своє майно і тих, хто був при владі. Вони «нажили» на державній службі величезні гроші. Якщо ці люди не змогли пояснити джерела їх доходів та походження набутого майна, то воно повинно бути конфісковано. Десь так десять тисячі топ-чиновників повинні понести відповідальність. Не більше! Приблизно 45 мільйонів населення України грабують ці 10 тисяч чоловік. Така статистика. І впоратися з топ-корупціонерами можливо. Інші – це така собі мілкота. Головні злодії – ті, хто краде з бюджету, вибудовує корупційні схеми, не дає зайти сюди інвестору. Це монополії Ахметова, Коломойського, Фірташа, Пінчука, Порошенка, Новінського. Їх загальна власність перевищує резерви Національного банку України, і це кошти вкрадені у народу України. Їх можна повернути через реприватизацію. Прийняти відповідний закон та змусити доплатити. Ці люди сидять на державних, бюджетних грошах та крадуть у держави. Мало того, що вони безоплатно отримали смачні шматки державної власності, вони ще і за рахунок бюджету утримують свої корпорації. Олігархи повинні доплатити до ринкової вартості за те підприємства, що стали їх власністю. Не захочуть – хай повертають у державну власність. Продамо його новому власнику за ринковою ціною, а гроші підуть у державний бюджет. Згідно оцінки журналу «Форбс» Рінат Ахметов «коштує» 14 мільярдів доларів. Але ж це не його гроші – це кошти вкрадені у України. Тож хай внесе ці гроші у державний бюджет. Не хоче? Тоді ми заберемо нашу власність та продамо з аукціону новим власникам за нормальні, реальні гроші.

Давайте з державного рівня перейдемо на рівень області. Розкажіть, з чим Херсонщина завершила рік, які плани у нас на майбутнє.

Василь Зеленчук: У 2018 році в Херсонську область зайшло 6 мільярдів гривень інвестицій. Це більш-менш нормальна цифра, але погано те, що 80 відсотків тих інвестицій пішли в «зелену» енергетику. А «зелена» енергетика сьогодні дотується з бюджету (так званий «зелений тариф»). Я ж думаю, що в зв’язку з окупацією Криму і тим, що Херсонщина стала зараз прикордонним регіоном, було б розумно зробити саме тут вільну економічну зону та створити саме тут гарні умови для розвитку бізнесу. На Херсонщині може розвиватися машинобудування, виробництво та переробка аграрної продукції, туризм, легка промисловість. Тут все можна розвивати. І сюди обов’язково прийдуть інвестиції, якщо буде створена вільна економічна зона. Ще одна маленька, але важлива деталь. Ми (влада) повинні у нашому регіоні створити умови, щоб бізнесу легко працювалося. Завдяки цьому сюди будуть йти гроші, створюватися нові виробництва та інфраструктура. Саме бізнес повинен давати оцінку роботі влади.

Аналітики з США, малюючи перспективи України, говорили, що вона могла б стати могутньою аграрною державою. Чи згодні ви з цим?

Василь Зеленчук: Менш за все мене цікавить точка зору американських аналітиків. Я вважаю, що ми повинні стати могутньою аграрною, енергетичною, машинобудівною, технологічно розвинутою країною. У нас повинно бути своє ракетобудування, найновіша зброя своєї розробки, літаки та кораблі свого виробництва. Взагалі, ми маємо право бути могутньою державою у будь якій галузі. Ми знаходимось у центрі Європи. І відповідний потенціал у нас є. Маємо багаті природні ресурси, наші люди освічені та роботящі, країна географічно дуже гарно розташована – на перехресті шляхів. У нас все є для потенційного розвитку. Тільки не вистачає розумного керівника, який би сказав – досить красти, давайте працювати! Ми не лише за останні п’ять років нічого не зробили, ми 25 років топталися на місці. І країна все ще жива. Бо дуже багата. І треба нам вже, нарешті, приступати до роботи, і розумно використовувати багатства нашої країни для користі всіх її громадян.

В області вже два роки йде децентралізація, чи є успіхи у ході цієї реформи?

Василь Зеленчук: Децентралізація повинна проводитись. Це правильне рішення, але мені здається, що треба на місця передати ще більше повноважень, особливо щодо розпорядження фінансовими ресурсами, більше податків залишати на місцях. Але найбільша проблема – це ментальність наших людей. Отримали перемогу на виборах, прийшли до влади і забули про свої обіцянки. Починають користуватися владою задля власного збагачення. Нещодавно обраний сільський голова встановлює собі високу заробітну плату, виписує собі премії та забуває про громаду. Тож треба , крім децентралізації, паралельно проводити семінари для людей. 70 років їх відлучали від влади, не давали керувати своїм селом. А тепер сказали – ну давайте, вирішуйте, що будувати, що фінансувати. І люди розгубилися. Тож зараз члени об’єднаних громад повинні пройти навчання, знати свої права та обв’язки, знати, як розподіляється бюджет, брати у цьому участь, контролювати обрану ними ж владу. Навчимо людей бути господарями на своїй землі і все у нас буде добре.

 

У Новоолексіївці відкрили Центр надання адміністративних послуг.

18.01.2019

Сьогодні, 18 січня, на території Новоолексіївської селищної ради відбулось урочисте відкриття Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Символічну червону стрічку перерізали: Посол Чеської Республіки в Україні, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілев, перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук, директор Департаменту економічного розвитку та торгівлі облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

За допомогою єдиної бази даних та системи взаємодії між різними підрозділами у новоствореному ЦНАПі можна за спрощеною процедурою та мінімуму документів отримати будь-який дозвіл, довідку чи погодження: від земельних, архітектурно-будівельних питань та орендних відносин до призначення допомоги при народженні (усиновленні) дитини, малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю.

Унікальність Центру надання адміністративних послуг у прозорості та відкритості дій влади у сфері надання адміністративних послуг. Як результат – уникнення використання посередницьких послуг, а з цим і викорінення корупції. Окрім цього, до завдань ЦНАПу входить повне інформування клієнтів та відвідувачів Центру з будь-яких спірних або незрозумілих питань, організація інформаційного обміну даними між муніципальними службами, повний контроль за здійсненням їх адміністрування та скорочення кількості документів, що подаються замовниками в складі вхідного пакета документів.

І годинні черги у ЦНАПі вистоювати зовсім не потрібно. Завдяки єдиній базі даних обслуговування відвідувачів проходить швидко, професійно та у комфортних умовах. Послугами Центру надання адміністративних послуг у Новоолексіївці можуть скористатися громадяни України та особи, які проживають на тимчасово окупованій території України в Криму.

Довідка. Центр надання адміністративних послуг у Новоолексіївці створений Новоолексіївською селищною радою разом з Громадською організацією «Кримський інститут стратегічних досліджень» (м. Київ), Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, за фінансової підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні.

 

“Щасливі діти — запорука успішної країни”, – Василь Зеленчук

3.01.2019

Благодійний фонд Василя Зеленчука організував для дітлахів дійство, рівних якому за масштабами на Херсонщині важко знайти.

 

Херсонщиною пройшло справжнє свято, яке в нашій області ще довго памятатимуть. З нагоди святкування Дня Святого Миколая та Нового року благодійний фонд Василя Зеленчука спільно з Херсонським обласним театром ляльок організували справжню казку для дітлахів з ряду районів Таврійського краю.

 

Дітям демонстрували цікаві святкові вистави. Для багатьох хлопчиків та дівчаток це було справжнє відкриття, адже такі виступи для віддалених районів Херсонщини є рідкістю. Крім того, благодійний фонд Василя Зеленчука дарував дітлахам солодощі та інші гарні подарунки — обов‘язкові атрибути цих свят. Масштаби цього дійства важко переоцінити. Більше трьох десятків виступів у дитячих садочках, школах та будинках культури десятків сіл та селищ Олешківського (Великі Копані, Подокалинівка, Нова Маячка тощо), Голопристанського (Велика Кардашинка, Гладківка, Таврійське, Бехтери та інші), Скадовського (Тарасівка, Миколаївка, Михайлівка тощо), Каланчацького (Олександрівка, Гаврилівка) та Чаплинського (Преображенка, Григорівка, Хрестівка, Долинське та інші села) районів, які протягом тижня переглянули більше пяти тисяч хлопчиків та дівчаток! 

 

Благодійний фонд Василя Зеленчука доклав зусилля заради того, щоб важливий для дітей День Святого Миколая та очікуване свято Нового року стали дійсно казковими. Адже гарні емоції важливі для дітлахів. А досягти цього можна розважаючи їх та даруючи подарунки.  Варто зазначити, маленьким мешканцям Херсонщини демонстрували дійсно гарні вистави, які мають справжню культурну цінність. І досить мала кількість сучасних мультфільмів, якими захоплюються діти, мають таку ж вагу.

 

Заходи, організовані благодійним фондом Василя Зеленчука, не залишилися без уваги. Григорівська та Хрестівська сільські ради Чаплинського району,  Чаплинські школа-гімназія та спеціалізована школа І-ІІІ ступенів — далеко не повний перелік органів місцевого самоврядування та навчальних закладів, які у письмовій формі подякували Благодійному фонду Василя Зеленчука. У зверненнях вони зазначали, що позитивні враження, які отримали діти, залишилися надовго. Тому можна стверджувати, що свою головну мету Благодійний фонд виконав.

 

День Святого Миколая — це свято, на яке чекають усі діти. Це свято, яке дарує дітям усмішку. Думаю, усі ми в дитинстві з нетерпінням чекали на подарунок під подушкою. Це була приємна інтрига. Не варто забувати і про Новий рік, адже ми знаємо, як діти очікують, що Дід Мороз покладе їм під ялинку сюрприз. Тому ми й вирішили організувати свято для дітлахів із віддалених сіл та селищ, яке б могло заінтригувати та порадувати їх. Нам дякували органи влади та місцевого самоврядування, але найголовніше те, з яким теплом нас зустрічали діти, їхні батьки, вихователі, вчителі. Це неможливо ні з чим порівняти! На превеликий жаль, люди забувають, що діти — це основа майбутнього держави. Щасливі діти — запорука успішної країни. Тому саме дитяче щастя — головна ціль благодійного фонду, який я очолюю. 

 

Херсонщина розвивається, проте на сьогодні питання дитячого дозвілля та культурного розвитку підростаючого покоління для багатьох районів області залишаються відкритими. І ми повинні над цим працювати. Рік, який минає, був дуже плідним для мене та моєї команди. І у прийдешньому році ми плануємо не просто продовжити реалізацію наших ініціатив з підтримки діток, а й подвоїти  наші зусилля. Ми не зупинимося і будемо з підвищеним натхненням працювати заради усіх жителів Херсонщини — від маленьких діток до людей похилого віку. Окремо хочу виразити подяку обласному театру ляльок. Вони — справжні професіонали. Завдяки майстерності працівників цього закладу діти отримали емоції, які залишаться у них на все життя. І зрозуміли, що лялькові вистави у виконанні визнаних майстрів є досить цікавими.

 

Наостанок хочу привітати з новорічними та різдвяними святами усіх мешканців Херсонщини. Бажаю, щоб усі проблеми, які впливали на нас у 2018 році, відійшли у небуття. Бажаю кожній люди здоров’я та наснаги, витримки та щастя. А нашій коханій Херсонщині бажаю миру та процвітання”, – зазначив Василь Зеленчук.

Василь Зеленчук: «На Херсонщині треба створювати вільні економічні зони»

19.12.2018

Ефективність економічного розвитку Україниобумовлюється інвестиційним кліматом. Вільніекономічні зони (ВЕЗ) – один з найдієвішихінструментів для залучення інвестицій, вважає перший заступник голови обласної ради Василь Васильович Зеленчук.

Але цей інструмент повинен запрацювати. До 2014 року в країні нараховувалося 11 вільних економічних зон. Втім, вони не виконували притаманних їмфункцій та не могли похвалитися високоюефективністю роботи. Більш менш якісно працювали лише три. У той же час у Польщі, у 14 вільних економічних зонах, реалізували 650 інвестиційних проектів, які залучили 4,8 мільярди доларівінвестицій, створили 63 тисячі робочих місць.

З 2014 року ситуація погіршилася. Вже п’ятий рік йде війна. Та економіку потрібно відновлювати, і для цього потрібні інвестиції. Вільні економічні зони – дієвий інструмент по залученню інвестицій в регіон. Та у української влади відсутністне чіткеусвідомлення ролі і значення таких утворень для розвитку економіки. Хоча у розвинених ринковихекономіках ВЕЗ ефективно залучає внутрішні і зовнішні інвестиційні ресурсив. До того ж, вони позитивно впливають на розвиток підприємницькоїактивності регіону, забезпечують вирішенняпроблеми зайнятості, збільшують бюджетнінадходження, поліпшують торговельний і платіжнийбаланси.

«Зараз є гостра необхідність створення вільних економічних зон для стимуляції економічної ситуації на Херсонщині. Вони визначення в Законі України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 року, як державні інструментистимулювання міжнародного економічного співробітництва на базі залучення іноземних інвестицій. Тож треба ефективно використовувати ці інструменти» – говорить Василь Зеленчук

Він також розповів, як бачить поетапну роботу у цьому напрямку: по-перше, треба розробити державну програму, що включатиме в собі регламентацію процесів створення та розвитку спеціальних зон, по-друге, сформувати пріоритетиВЕЗ за видами діяльності. Це дасть змогу уникнути конкуренції між ВЕЗ України та налагодити співпрацю, дозволить розв’язати проблему існування різних підходів до процесу ліцензування, оподаткування та надання квот.

Наступною важливою умовою державної політикирозвитку ВЕЗ має стати формування дієвої системиінформаційного забезпечення. Доцільним, також буде створення державного контролюючого органу, який би делегував свої повноваження у відділи при обласних радах. Ці відділи здійснюватимутьсупровід інвестиційного об’єкту від моменту йогозаснування та проводитимуть експертизуможливостей проекту. Здійснивши всі ці заходи, Україні вдасться сформувати систему організованихвільних економічних зон та забезпечити їх надійнефункціонування.

До того ж Василь Васильович Зеленчук вважає, що закон від 1992 року дещо застарів, змінилися реалії, тож чітке і просте формулювання закону про вільні економічні зони і фінансова амністія могли б привести до економічного прориву в Україні.

Як приклад ефективності Василь Зеленчук назвав реалізацію цих механізмів у Китаї і в ОАЕ. Що зробив свого часу Китай? Став великим складальним виробництвом для всього світу. Україна теж може стати великим складальним виробництвом для Європи.

Деякі експерти вважають, що вільні економічні зони – це «чорні діри» української економіки, але проблеми у таких зонах в Україні були пов’язані з помилками реалізації, а не з неефективністю інструменту. Василь Зеленчук вважає, що уряд повинен створити робочу групу, яка визначить вільніекономічні зони і території пріоритетного розвитку,як «точки зростання» економіки.

В Парламенті зараз лежить законопроект про агломерації. Над ним теж можна б було попрацювати. Вільні економічні зони могли б у рамках теми агломерацій допомагати великим містам. Адже це нова організація простору навколо великих міст, процеси винесення виробництв. В Херсонській області багато землі і важливо забезпечити там людей роботою та інфраструктурою, а місцеві бюджети — дохідною частиною. Зараз питання вільних економічних зон у проект закону не включено. Але там є питання перерозподілу землі, бюджетів. Агломерація — це правильний розподіл чи зонування територій, ресурсів, людських у тому числі, на окремо взятій площі. Тож вільні економічні зони дуже органічно могли б бути вписані в цю структуру.

«Маю надію, що коли прийде до влади «Батьківщина», вона виправить цю помилку. Буде прийнятий, нарешті закон, у якому точно пропишуть передумови функціонування ВЄЗ, і вони запрацюють. Я особисто вважаю, що такі зони необхідно створювати у Херсонській області», – сказав Василь Зеленчук.

Теробороні України естонський досвід може стати у нагоді.

7.12.2018

Бригади територіальної оборони – це резервний компонент Збройних сил України. Всі підрозділи комплектуються резервістами та військовозобов’язаними. В Україні сформовано 25 бригад територіальної оборони. Особовий склад проходить навчання з тактичної, вогневої, інженерної, медичної та спеціальної підготовки на військових полігонах під час військових зборів.

На Херсонщині, де оголошено воєнний стан, з 5 грудня у різних населених пунктах області почалися десятиденні тактичні навчання підрозділів 124-ї окремої бригади тероборони.

Як розповів заступник командира 124-ї окремої бригади територіальної оборони майор Сергій Єрохін, на цих десятиденних навчаннях, буде проведено бойове злагодження. Військовослужбовці, які взагалі не тримали ще зброю, будуть навчатися нею користуватися.

Також військовослужбовців бригади тероборонинавчатимуть проведенню антитерористичних заходівта особливостям охорони важливих об’єктів. Вони братимуть участь в охороні будинків обласної і районної влади, комплексу Каховської гідроелектростанції, мостів, транспортних розв’язок та інших важливих споруд.

Здобувати необхідні військові знання і навички особовий склад підрозділів бригади територіальної оборони області буде в основному, на польових заняттях. Теоретичної підготовки буде мінімум. 

Бійцям бригади тероборони є в кого навчатися військовій справі, із з кого брати приклад. Близько 30% особового складу – військовослужбовці, які брали участь в бойових діях на сході України.

Командир 124-ї окремої бригади територіальної оборони Херсонської області підполковник Дмитро Іщенко доповів, що з 10 грудня особовий склад підрозділів бригади територіальної оборони повністю переходить у розпорядження обласної і районних державних адміністрацій і приступає до охорони об’єктів регіону.

Українським досвідом для розбудови власних збройних сил скористалася Польща, яка від 2015 року відновила власні Війська територіальної оборони.

Є подібні структури в арміях країн Балтії, історія яких заслуговує на детальне вивчення та використання їх досвіду в формуванні системи української тер оборони. Група українських журналістів нещодавно побувала з візитом в Естонії. У програмі візиту поспілкувалася з майором  НеемеБрусом, який керує відділом зв’язків з громадськістю Союзу оборони Естонії (Кайтселійт). Майор у 2014 році був у Донбасі у якості спостерігача ОБСЕ, тому до українських журналістів був особливо привітний.Він розповів багато цікавого.

Кайтселійт — це добровольчі воєнізовані формування, які разом зі Збройними силами входить до складу Сил оборони Естонії.

Історія «Кайтселійт» почалася сто років тому. Саме тоді стали отворюватися загони самооборони на чолі із заможними селянами, господарями магазинів і невеликих підприємств. У середині 1920-х років «Кайтселійт» отримав законодавче оформлення. Спочатку загони «Кайтселійт» були озброєні стрілецькою зброєю, яка зберігалася в клубах і штабах цього військового товариства, але допускалося і створення резервних складів — схованок на випадок військових дій. З другої половини 1930-х років на озброєнні «Кайтселійт» вже знаходилося декілька танків і артилерійських гармат. В члени «Кайтселійт» приймали всіх громадян Естонії, які досягли 18-річного віку, вони повинні були проходити військове навчання, брати участь у різноманітних військово-патріотичних і спортивних заходах, розігрували можливі сценарії участі в бойових діях, якщо доведеться оборонятися від СРСР 

В 1992 році, після відновлення незалежності,«Кайтселійту» були повернуті стрілецькі клуби та тири зі зброєю та боєприпасами. Керівництво «Кайтселійт» отримало військові звання Естонії і права офіцерів регулярної армії. Діяльність «Кайтселійт» фінансується із сум, передбачених на державну оборону. Серед зрої, якими користуються члени цієї воєнної організації є навіть «Джавеліни» 

Сьогодні загальна чисельність структури, разом з жіночими та дитячими організаціями, осягла майже 20 000 осіб (населення Естонії – 1 мільйон 400 тисяч). Кайтселійт регулярно бере участь у загальновійськових та міжнародних навчаннях, проводить власні навчання і спецпідготовку кадрів в самих різних напрямках. 

В дитячих осередках «Кайтселійта», перебувають в основному естонські діти, але в останні роки робляться кроки для залучення і російських дітей, що живуть в Естонії. Для них участь у цих організаціях є ще однією можливістю вивчити естонську мову і глибше «увійти» в естонську державу, крім того, для підлітків це означає і такі речі, як походи, табори, спортивні заходи, вивчення домоводства та сімейних цінностей. Крім того планується проведення курсів ватажків дитячих кайтселійтівських формувань для української діаспори Естонії.

Цей досвід Естонії, де кількість і якість резервістів можна майже зрівнялася з основним складом діючої армії країни, просто безцінний для нашоїтериторіальної оборони. Система, де вояків виховують з дитинства, налаштовують їх на патріотизм та захист батьківшини, для України, яка поруч має сусіда-агресора мала б бути втіленою у життя. До речі, як сказав бравий майор Брус, багато естонських інструкторі працюють в Україні. Тож маємо надію, що через кілька років в структурі нашої територіальної оборони теж з’являться дитячі організації.

Воєнний стан у дії: експертна оцінка ситуації

30.11.2018

З 28 листопада у десяти регіонах України діє воєнний стан. Як стверджує Президент України Петро Порошенко: «Він введений,щоб захистити українського воїна. Захистити законодавчо, надавши йому право застосовувати зброю за межами операції Об’єднаних сил, де зброя застосовується на підставі закону про деокупацію Донбасу. Захистити його конституційно. І надзвичайно скоротити час на можливу реакцію у випадку широкомасштабної наземної російської агресії»Як запевняє Петро Порошенко, не буде жодних причин для того, щоб переносити вибори, які відбудуться 31 березня 2019 року. Маємо надію, що це насправді буде саме так.

А поки що розберемося, як воєнний стан діє у нашому регіоні. Чи відчувають його жителі міст та сіл Херсонської області. А також та запитаємо експертів, що вони думають з цього приводу.

Пересічні громадяни кажуть, що особливих змін вони не помітили. Зараз проводяться маштабні навчання територіальної оборони області, на які запросила резервістів. На сесії міської ради прийняли рішення заборонити продаж піротехніки та вручили повістки до військомату деяким чиновникамНа сесії обласної ради, за пропозицією Владислава Мангера, були прийняті зміни до регламенту. Затвердили, що на час воєнного стану, якщо терміново потрібно перерахування коштів, або вирішувати якісь питання в області, то обласна рада має можливість зібратися терміново протягом години, трьох годин, доби. Але якщо депутат не може бути присутнім на сесії особисто, він може використати засоби електронного зв’язку, скайп, WhatsAppВасиль Зеленчук наголосив, що такі зміни до регламенту Херсонської обласної ради необхідні для того, щоб оперативно працювати для вирішенняпитань обороноздатності у регіоні.

Заступник голови обласної ради Василь Зеленчук прокоментував ситуацію: «Херсонщина, одна з десяти областей України, де введено військовий стан. Це потрібно робити, адже поруч окупований Крим. Але цей військовий стан такий же гібридний, як і війна, що йде вже п’ятий рік. Насправді ж Росія дійсно веде війну в Україні… за український ринок. У в цьому вона досить успішна. Коли два українських воєнних катери маневрували під вогнем російських прикордонних кораблів, їх двигуни були заправлені російським пальним. Це не сенсація – це статистика. В Україну з Росії йде колосальна кількість дизелю, бензину, мазуту, вугілля. А з України у зворотному напрямку – труби, металовироби, вагонні колеса… Незважаючи на «торгівельну війну», Україна збільшила експорт у Росію продуктів рослинного виробництва на 289 відсотків, тваринництва на 292, виробів з шкіри та міху на 275 відсотків!Тобто за останні два роки, незважаючи на війну, торгівля між країнами демонструє відмінну динаміку до зростання. За оцінками експертів частка російського імпорту пального – це 80 відсотків. Те ж саме з вугіллям. У 2019 році Україна планує імпортувати антрацитове вугілля з двох країн. У Росії закуповують 3 мільйони815 тисяч тон, в США – 418 тисяч тон. Але й Україна теж збільшила продаж стального прокату на 28 відсотків та продала 179 000 колесних пар для вагонів. Країна-агресор могла б купити і більше але «Інтерпайп» вже не тягне – виробництво перевантажене. 

Всі ці шокуючі цифри є у відкритому доступі. Тобто,виходить війна окремо, а торгівля – окремо? Це питання так і залишиться риторичними, бо нинішня влада відповіді на нього не дає! Але вибори вже скоро, люди повинні розуміти, що відбувається в їх країні. Тож владі доведеться звітувати перед тими, хто довірив їй керівництво країною у дуже важкі часи. Чи скажуть вони нам правду?»

Благодійний фонд «Василя Зеленчука» у співпраці з Херсонськім Академічним обласним театром ляльок провели безкоштовні вистави у Олешківському  районі.

18.11.2018

 
10 та 11 листопада, за підтримки Благодійного Фонду Василя Зеленчука відбулось декілька виступів Херсонського Академичного обласного театру ляльок, у м. Олешки, с. Костогризово, с. Нова Маячка та смт. Брилівка. Всі охочі мали змогу подивитися виставу «Веселі ляльки» безкоштовно.
Це був незвичайний концерт у якому взяло участь безліч різноманітних ляльок. Казкові персонажі виступали з оригінальними пародіями на естрадних виконавців. Чарівні метелики танцювали вальс, співали вишеньки-сестрички та їх подружка полуничка, майстерно бив чечітку осел Остап Ословський – “Золоте копитце”. Усі присутні підспівували австралійському Страусу. А світ магії відкрив Алікар Каркарян.
Гастролі театру у Олешківському районі профінансував благодійний фонд першого заступника голови Херсонської обласної ради та очильника окружного штабу ВО Батьківщина Василя Зеленчука.
Діти були у захваті!

Василь Зеленчук: Аграрна галузь – одна з тих, в якій немає меж

14.11.2018

Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства. З нагоди відзначення професійного свята аграріїв у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша відбувся святковий концерт. Вітали годувальників країни представники обласної та міської влади, зокрема, Херсонську обласну раду представив перший заступник голови Василь Зеленчук.

«Майже 20 років свого життя я присвятив сільському господарству. Тож, не з чуток знаю про тяжку працю землеробів, особливо в сучасних умовах. Щодня з телеканалів ми чуємо, що уряд допомагає українським аграріям. Що ж встановлення 20% ПДВ на сільськогосподарську продукцію – це, звичайно, поміч… Я пам’ятаю час, коли 20% ПДВ відраховували в спецфонд, за рахунок якого підприємства могли придбати собі техніку, запасні запчастини, добрива. На жаль, зараз цього немає. Проте, 25-30% річних ми змушені сплачувати за отриманні кредити. Поки уряд не повернеться до аграріїв обличчям, аграрна галузь приречена на зубожіння. Колись на Херсонщині було 150 тис. робочих місць в аграрному секторі, сьогодні – близько 30 тис. В області близько 2 млн ораних земель, з яких протягом останніх 20 років без зрошувальної системи залишилося 200 тис. га. Ми не змогли її зберегти. Якщо ми будемо так відноситись до того, що створили, і до того, що ще будемо створювати, то у нас ніколи не буде сильної держави. А ми ж хочемо бачити нашу Україну сильною, економічною, динамічною, в якій було б комфортно жити і працювати нам, нашим дітям та онукам», – палко висловився у своїй промові перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук.

А херсонським аграріям він побажав високої врожайності та звільнення аграрного сектору від податків терміном на п’ять років.

«Бажаю в цьому році Херсонщині 2 млн 300 тис. тон зернових, 500 тис. тон соняшника, 300 тис. тон сої, більше 1 млн тон овочів і фруктів. Однак, це не має бути межею. Аграрна галузь – одна з тих, в якій немає меж. Тож, завжди є до чого прагнути», – зазначив депутат обласної ради.

За сумлінну працю, професіоналізм, вагомий особистий внесок у  розвиток агропромислової галузі області та з нагоди відзначення Дня працівників сільського господарства Василь Зеленчук вручив почесні нагороди Херсонської обласної ради.

Так, Почесною грамотою обласної ради нагороджено:

Віталія Губаря – директора ТОВ «Макеша» Бериславського району;

Олександра Чуприну – виконавчого директора ПрАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» Горностаївського району;

Вікторію Гридасову – керуючу відділенням ПП «Органік Сістемс» Голопристанського району;

Олександра Супруна – голову правління сільськогосподарського кооперативу ім. Леніна Новотроїцького району;

Олександра Породзінського – тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва ПСП «Альфа-Агро» Чаплинського району;

Геннадія Шацило – керуючого Херсонським підрозділом фермерського господарства «Аделаїда» Голопристанського району;

Подяку голови обласної ради оголошено:

Олександру Фесику – начальнику мехзагону СТОВ «Південне» Великолепетиського району;

Олександру Стадніку – трактористу ТОВ «АЛЄФ ЛТД» Іванівського району;

Олександру Білоусу – директору МКП «Арт-Гласс» м. Каховка;

Анатолію Семенкову – трактористу ПрАТ «Радужне» Олешківського району;

Олександру Менесенку – механіку механізованого загону дочірнього підприємства ТОВ «Югтара» «Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна» м. Нова Каховка;

Олександру Румянцеву – заступнику директора з постачання сировини та матеріалів ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон».

css.php