Новини

Василь Зеленчук завітав на інклюзивне свято під дахом Гончарівки: театральні постановки, хореографія та пісня жестовою мовою від особливих акторів

16.03.2019

Так склалося, що наприкінці березня в одній «компанії» зібралися важливі дати, які у сучасному та прогресивному суспільстві не можуть залишатися без уваги: Міжнародний день людини з синдромом Дауна, Всесвітній день інформування про аутизм, а також Міжнародний день театру.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара – це єдине місце, в якому відзначення усіх цих дат змогло об’єднатися в одну святкову подію: виступ першого в Україні інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор». 18 березня у книгозбірні зібралися люди, які активно підтримують впровадження інклюзії у нашому суспільстві та шанують театральне мистецтво.

Інклюзивна вистава «Дивовижні пригоди казкової феї в бібліотеці» поєднала в собі три фрагменти відомих літературних творів – «Пригоди Незнайки» (М.Носов), «Маленький принц» (Антуан де Сент-Екзюпері), «Аліса в країні чудес» (Л.Керолл). А втілили ролі казкових героїв та стали головними зірками спектаклю діти-аутисти, діти із синдромом Дауна та ДЦП, які представляють три громадські об’єднання – «Серце матері» (керівник – В.О.Бондар), «Сонячні діти Херсонщини» (керівник – І.А.Ханікова), ініціативну групу «Зачаровані діти» (керівник – Н.В.Мірошник).

Доповнили виставу виступи творчого колективу «Гармонія» (керівник – Яна Козлова; Херсонська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III cт.) та народного дитячого театру «Арт-Ідея» (керівник – Антоніна Грендаш). Виступ талановитої молоді з вадами слуху колективу «Гармонія» вразив глядачів чуйним жестовим виконанням пісні та хореографічною композицією. А актори «Арт-Ідеї» доповнили святкову програму фрагментом з вистави «Цей бешкетник Том Сойєр».

Серед глядачів були присутні почесні гості – представники влади та бізнесу, меценати, спонсори, давні друзі бібліотеки. Своїми враженнями від роботи першого в Україні інклюзивного театру при бібліотеці поділився з глядачами перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук. Він підкреслив, що майбутнє нашого суспільства і нашої держави залежить від молодого покоління.

– Тільки та держава, яка цінує і любить своїх дітей, і тільки те суспільство, яке виховує та розвиває в кожній людині культуру, забезпечує можливості реалізації її прав і законних інтересів, – по-справжньому повноцінні, сильні і непереможні, – відмітив Василь Зеленчук. – Ми повинні створювати всі умови, щоб наші діти росли, виховувались і розвивались у щасливій країні і відчували себе в ній захищеними».

Окрім позитивного відгуку від гри акторів, Василь Васильович вручив артистам подарунки.

Будь-яка театральна подія не проходить без відзначення найкращих з кращих. Серед учасників вистави були обрані переможці у декількох номінаціях: «Кращий актор», «Краща акторка», «Акторка другого плану», «Театральна мама», «Чую серцем», «Яскрава воля»… Нагороджували переможців добрі друзі бібліотеки: голова громадської організації «Добродія» Вікторія  Гавренкова; гість з Києва – директор видавництва «Мистецтво», засновник видавничо-книготорговельної компанії «Самміт-книга» Ігор Степурін; директор обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» (м. Херсон) Руслан Рубан; керуючий філією АТ «Укрексімбанк» (м. Херсон) Олександр Кірку; гість з Миколаївщини – голова сільської ради с. Мішково-Погорілове Вітовського району Андрій Ботанін. Переможці отримали дипломи, грошові винагороди та смаколики.

Василь Зеленчук закликав не продаватися агітаторам від президента за 1000 гривень.

5.03.2019

У Херсоні представники Блоку Петра Порошенка «Солідарність» пропонують людям роботу інтерв’юера в соцопитуванні. А в місті Каховка пропонують за гроші агітувати за чинного Президента або надати ксерокопії документів родичів, які не зможуть бути на виборчих дільницях за станом здоров’я. 

Ще в грудні 2018 року, до офіційного старту виборчої кампанії, у групі «Робота в Херсоні» в Фейсбуці з’явилося оголошення про «роботу на виборах». Зацікавлених додали в групу в Вайбері, де більш детально повідомили про умови роботи та обов’язки. У чаті сповістили, що треба проводити соцопитування, яке організовує місцевий штаб «БПП «Солідарність»: «Для участі в підготовці до виборів Президента вам необхідно надати ксерокопії документів (паспорт та код), зайнятість не більше 2 днів на місяць, винагорода 1000 гривень. Опитуєте людей в будинку, в декількох під’їздах, заповнюєте анкету і здаєте її. Одразу отримуєте гроші. Потрібно питати людей про політичні вподобання». Для того, щоб отримати 1000 гривень, потрібно заповнити 50-55 анкет. 

Уже на початку січня херсонці почали повідомляти про проведення опитування, в якому у мешканців міста питають, за кого вони будуть голосувати, як вони оцінюють роботу Петра Порошенка, які реформи знають, телефон та домашню адресу. За інформацією херсонського інтернет-видання «Мост» друковані оголошення про набір інтерв’юерів розміщувалися також на під’їздах. 

У Каховці громадянам також пропонують співпрацю представники місцевого осередку «БПП «Солідарність». Про такі факти повідомила головний редактор газети «Каховська зоря» Жанна Кисельова, яка розповіла, що вже четверо людей зверталися в редакцію з інформацією, що їм надходять дзвінки з незнайомого номеру з пропозиціями агітувати за Петра Порошенка за 1000 гривень, а одній людині пропонували за таку ж суму надати ксерокопії паспортів своїх родичів, які стовідсотково не зможуть бути на виборчих дільницях за станом здоров’я. 15 січня мешканці Каховки писали в соціальній мережі, що бачили на вулицях міста людей, які проводять соцопитування «для майбутніх виборів» та збирають дані громадян.

Всі ці факти виявила громадянська мережа ОПОРА, яка наголосила, що все це є порушенням виборчого законодавства. Передвиборна  агітація розпочинається кандидатом на пост Президента України наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів (ч. 1 ст. 57 Закону України «Про вибори Президента України»).

Юрист Ольга Коцюруба зазначає, що відповідно до частини 6 статті 64 Закону України «Про вибори Президента» прямо забороняється укладення з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду оплатних договорів на проведення передвиборної агітації. 

В Херсоні та Каховці під виглядом соціологічного опитування фактично проводитиметься оплатна прихована агітаційна діяльність, звичайно, за межами витрат виборчого фонду. Особливо насторожує в цьому контексті використання працівників бюджетної сфери. У випадку, якщо на «бюджетників» чинився тиск чи вони залучалися до агітаційної діяльності шляхом обману, такі дії можуть вже містити ознаки кримінального правопорушення», – наголошує юрист.

Василь Зеленчук, перший заступник голови Херсонської облради прокоментував цю ганебну ситуацію: «Таке відбувається не тільки на Херсонщині. Цей «трюк» зараз поширюється країною. 4 мільярди гривень планується витратити на ці так звані «соціологічні опитування», а насправді ж це прямий підкуп виборців. Люди повинні розуміти, що у можновладців є можливості витратити такі кошти (згадайте хоча б аферу «Роттердам плюс»), але ж потім вони обов’язково «відіб’ють» свої гроші. Тож не продавайте своє майбутнє за тисячу гривень, бо ви дорого за це заплатите. Країна балансує над прірвою. П’ять років корупції, імітації реформ, коли йде війна – це вирок нинішній владі. Потрібні нові керівники держави, які нарешті зроблять величезну роботу з глобальної очистки України від корупційних чиновників. Але влада до останнього чіплятиметься за свої «тепленькі» місця, схеми і можливість дерибанити бюджет, буде робити все можливе, щоб виграти вибори. Тож українці повинні добре це розуміти, і не дати себе обдурити ще раз».

Василь Васильович окремо наголосив на важливості проголосувати серцем. Не продавати голос, а подбати про майбутнє, яке ми залишимо своїм дітям та онукам, майбутнім поколінням:

«Отримавши сьогодні від влади 1000 грн. до наступних виборів країна може не дожити. Без перебільшення, березневі вибори – останній шанс для країни отримати гідного Президента»!

Василь Зеленчук: Підтримка малих господарств – це основа будь-якої багатої країни.

21.02.2019

Верховна Рада України наприкінці минулого року, 20 грудня, 231 голосом прийняла законопроект про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2020 року. Ось такий подарунок поклали під ялиночку українцям народні обранці.

В Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення запровадили ще у 2001 році, як тимчасове обмеження. За 17 років Верховна Рада мала б ухвалити закони, необхідні для запровадження ринку землі. Але закони ще й досі не прийняті. І це зрозуміло. Хаос, який народжений беззаконням, є фундаментом для корупції та незаконного збагачення. У продовженні мораторію дуже зацікавлені власники великих агрохолдінгів, які сконцентрували у своїх руках десятки тисяч гектарів родючої української землі та отримують від неї значний прибуток. Мораторій, який парламент постійно продовжує, не дає права розпоряджатися своєю землею 7 мільйонам власників земельних паїв або ж 16% українських громадян. Під ним зараз перебувають 40 мільйонів гектарів або ж дві третини території України. Купувати і продавати можна лише 2,7 мільйонів гектарів земель, відведених під особисті господарства.

 

Однак тиск за відміну мораторію та створення ринку землі посилюється не лише в середині держави, але й зовні. У травні 2018 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі визнав, що мораторій на продаж землі порушує базові майнові права українських громадян. До того ж, Європейський суд зобов’язав Україну гарантувати громадянам право розпоряджатися своєю землею. І якщо народні депутати врешті-решт не приймуть відповідний закон щодо продажу землі, незабаром українські власники земельних паїв зможуть відсуджувати в Страсбузі й грошові компенсації.

Експерти стверджують: за відсутності ринку землі українські власники земельних паїв, які здають свою землю в оренду, отримують вп’ятеро менше, ніж могли б отримувати за умови вільної конкуренції. Орендна плата за гектар не перевищує 50 доларів, а мала б бути не менше 250 доларів. У Світовому банку порахували: щорічні втрати українських власників земельних паїв від заниженої вартості оренди становлять 86 мільярдів гривень, або ж 3,3 мільярди доларів.

Дешева оренда — додаткове джерело прибутків великого аграрного бізнесу. Власники паїв отримують за оренду землі копійки, – агрохолдінги заробляють мільйони. До того ж великі земельні корпорації сконцентрували значні земельні масиви. Тобто, майже вся земля України вже в чиїхось руках на правах «оренди». Але ці «орендарі» не дбають про землю. Через те, що землі їм не належать, вони не мають стимулів інвестувати в їх якість. 

Потерпають від мораторію і невеличкі фермерські господарства. Фермери нарікають: мораторій не дозволяє залучати необхідні кошти на розвиток сільськогосподарського бізнесу. Згідно з розрахунками економістів Світового банку, скасування заборони на передачу землі в заставу дозволить українській аграрній галузі залучити мільярдні кредити та інвестиції й утворити новий великий фінансовий ринок, який за висновками експертів може складати близько 10 мільярдів доларів США. Тим часом обсяг капітальних інвестицій у 2018 році склав лише 2 мільярди доларів.

І поки сім мільйонів власників земельних паїв не можуть розпорядитися своєю власністю, мільйони гектарів землі стали об’єктом корупційних оборудок. В Україні утворився тіньовий ринок, на якому земельні ділянки продаються під виглядом довготермінової оренди. Вартість землі на неофіційному ринку становить від 1 до 1,5 тисячі доларів за гектар. Укладається довгострокова оренда, і власнику земельної ділянки виплачується одноразова виплата за весь період. Економісти впевнені: вільна конкуренція за обмежені земельні ресурси мала б різко збільшити ринкову вартість землі до 3 – 3,5 тисяч доларів за гектар.

Скасувати мораторій і встановити прозорі правила гри на ринку землі мав би новий закон, проте, депутати не можуть дійти згоди в цьому питанні. 

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Васильович Зеленчук, коментуючи цю складну ситуацію, відзначив надважливу місію держави – забезпечити сталий розвиток малих та середніх фермерських господарств. 

«Продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2020 року народні депутати пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Вони мають рацію. Але, вважаю, що землю треба продавати. Навести порядок, прийняти відповідні закони і продавати. Треба ввести певні квоти, тобто одна людина не повинна концентрувати в своїх руках величезні об’єми землі. Не більше тисячі гектарів на одну сім’ю. Я хочу, щоб в Україні розвивалися фермерські господарства. Фермер – це основа будь-якої багатої країни. А всі ці лендлорди, Косюки, Бахматюки, які обробляють багато землі, вони не думають про села, про їх розвиток, інфраструктуру, школу, дитячий садок. А от фермери, вони будуть думати про село, в якому самі живуть, і дбати про соціальні об’єкти та нові робочі місця. Вони будуть платити податки. Я хочу, щоб в Україні було 300-400 тисяч заможних фермерських господарств. Оце буде сильний середній клас», – зазначив Василь Зеленчук.

Василь Зеленчук: «Я з глибокою повагою ставлюсь до воїнів-інтернаціоналістів»

13.02.2019

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук взяв участь у засіданні обласної робочої групи з питань соціального захисту ветеранів із числа воїнів-інтернаціоналістів.

Нагадаємо, 15 лютого відзначають День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. В цей день рівно 30 років назад радянські війська вийшли з Афганістану.

З нагоди пам’ятної дати на початку заходу військовослужбовців, які загинули, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок, вшанували хвилиною мовчання.

«Я пам’ятаю той лютневий день, коли всі телеканали Радянського Союзу транслювали перехід через міст сорокової армії. Відверто кажучи, у нас тоді були сльози на очах від почуття радості, що наші земляки, нарешті, виходять із цієї війни. 10 років, які наші військові були вимушені воювати на території Афганістану, стали трагедією для всього нашого народу. Скільки загинуло молодих хлопців, скільки було зруйновано українських родин… Пройшло вже 30 років, а країна продовжує воювати, в Афганістані досі немає миру. Зараз в нашій країні теж війна. І вона ніколи і нічого хорошого не приносить: ні тій стороні, яка нападає, ні тій, яка захищається. Це гибель, горе, біда, смерть… Я з глибокою повагою ставлюсь до вас, воїнів-інтернаціоналістів, і мені на превеликий жаль, що ви були вимушені воювати за чужу країну», – зазначив Василь Зеленчук та наголосив на тому, що сьогодні потрібно не воювати, а працювати над покращенням екології та над лікуванням важких хвороб.

З метою збереження злагоди в суспільстві, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, створення належних умов для їх життєдіяльності та шанобливого ставлення до них у рамках робочої групи відбулось урочисте підписання Меморандуму про взаємодію між Херсонською обласною державною адміністрацією, Херсонською обласною радою та Херсонською обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Опісля підписання голова Херсонської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Володимир Столяр від імені усіх її членів подякував обласній владі за підтримку, відкритість і готовність до діалогу.

Василь Зеленчук: «У законі треба прописати персональну відповідальність нотаріуса за оформлення спадщини на пай».

8.02.2019

На жаль, після втрати рідних у багатьох виникають проблеми з отриманням спадщини: пропуск термінів подання заяви, відсутність заповіту або правовстановлюючих документів. Це ускладнює отримання спадщини, та надає можливість для великої кількості махінацій, особливо, коли це стосується земельного паю .

Що робити, щоб не втратити право успадкування

Для прийняття спадщини визначено термін – 6 місяців з дня смерті спадкодавця. У зазначений період потрібно подати заяву нотаріусу (державному або приватному) в тому населеному пункті, де був зареєстрований померлий або де знаходиться його майно. Якщо інший спадкоємець встиг подати заяву раніше, то потрібно звернутися до того нотаріуса, якому було подано першу заяву. І не потрібно переживати про те, хто перший звернеться до нотаріуса, адже процедура спадкування – це не гонка, а планомірний чітко визначений законом порядок.

Що робити, якщо спадкоємець протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця не подав заяву про прийняття спадщини? Цю проблему можна вирішити двома способами: перший – якщо спадкоємці, вже прийняли спадщину, не заперечують і дають на це письмову згоду, то треба звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини.

Другий – якщо інші спадкоємці проти прийняття спадщини, і нотаріус відмовляє вам в оформленні спадщини. В такому випадку вирішувати це питання доведеться в судовому порядку. Суд може продовжити терміни прийняття спадщини, якщо вони були пропущені з поважної причини – через тривалу хворобу, яка обмежує можливість пересування, довготермінового відрядження чи служби в збройних силах, знаходження в місцях позбавлення волі.

Що говорить закон

Спадкування — це перехід матеріальних цінностей, прав та обов’язків від особи, яка померла, до її спадкоємців. Спадкування буває за законом та за заповітом. До складу спадщини входять всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю та не припинились на момент його смерті.

Варто зазначити, що в Україні спадкування є універсальним та діє за принципом «все або нічого». Тобто у разі прийняття спадщини приймаються всі існуючі права та обов’язки померлої особи, вибірково відмовитися від якоїсь складової спадщини неможливо. Право власності на пай переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не повідомить нотаріуса про відмову від спадкування.

За наявності у спадковій справі всіх необхідних документів нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину. Саме цей документ надасть право розпоряджатися успадкованим майном, зокрема, здавати пай в оренду сільськогосподарському підприємству.

Право на безоплатну юридичну допомогу

Потрібно, щоб проблеми людей вирішувались правовим шляхом, а не через сварки. Особливо зараз, коли через нестабільну ситуацію в країні, селяни побоюються втратити власність. Відомо, що переоформлення землі коштує чималих коштів, яких у людей бракує. Тому в більшості випадків прийняття в спадщину земельного паю «зависає» на декілька років. Селяни повинні знати, що в Україні працює служба безоплатної правової допомоги. Є вона і в обласному центрі, і в усіх районах Херсонщини. Зараз селяни почали звертатися за безоплатною правовою допомогою з приводу успадкування та оформлення землі.

Про один із конкретних випадків такої допомоги ми вам розповімо. Жителька Станіслава Ірина М. звернулася із своєю проблемою до юристів.  Її мама померла в грудні 2013, залишивши у спадок землю, а з документів є лише свідоцтво на земельний пай. Жінка запитала, чи можливо прийняти у спадок цю землю? Як оформити документи, щоб усе було правильно і швидко?

Юрист Центру правової інформації та консультацій пояснив: «Цілком можливо прийняти у спадок таку земельну ділянку. Для виявлення бажання прийняти у спадщину земельну частку спадкоємець повинен протягом шести місяців від дня відкриття спадщини подати заяву до нотаріальної контори.

Для оформлення спадщини нотаріусу також подаються: сертифікат на право на земельну частку; свідоцтво про смерть спадкодавця; документ, що підтверджує наявність родинних зв’язків між спадкоємцем та померлим (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб); паспорт спадкоємця; пенсійне посвідчення спадкодавця (якщо померлий був пенсіонером); довідка органу місцевого самоврядування про останнє місце проживання померлого.

Якщо шестимісячний строк прострочений, і спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем, то для прияти спадщини необхідно подавати заяву до суду про поновлення шестимісячного строку для звернення з заявою до нотаріуса.

Потрібна персональна відповідальність

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Васильович Зеленчук впевнений, що ключовою фігурою при оформленні спадщини на земельний пай є нотаріус. Порядність цієї людини – є гарантією чесної передачі майна спадкоємцю. Але людський фактор – це складна, особливо у моральному сенсі, річ. Саме тому махінації із земельними паями, на жаль, бувають доволі часто. Але вихід є. Василь Васильович Зеленчук вважає, що треба все урегулювати законом, у якому буде прописана персональна відповідальність відповідальної особи (нотаріуса) за дотримання правових норм. Такий Закон дозволить зменшити кількість земельних махінацій і дозволить спадкоємцям без нервів та особливих матеріальних витрат отримати свою законну спадщину.

Василь Зеленчук: «Треба навчити людей бути господарями на своїй землі».

24.01.2019

На початку нового року прийнято підводити підсумки року минулого, щоб можна було визначитись із стратегією на майбутнє. Ми зустрілися з першим заступником голови Херсонської обласної ради Василем Васильовичем Зеленчуком, який спеціально для zelenchuk.info дав ексклюзивне інтерв’ю. Теми розмови наш співбесідник визначив сам. Він поділився тим, що його хвилює та розповів про державницькі підходи у вирішенні багатьох важливих проблем у країні. Василь Зеленчук, політик, який у своїй роботі спирається на здоровий глузд та досвід.

Які основні події визначили 2018 рік? Як вони вплинули на життя країни?

Василь Зеленчук: Найголовніше, це те, що нам дали Томос. Це дуже важливо для людей і для країни. Ні для кого не секрет, що Українська Православна церква Московського патріархату (до речі, добре, що її зараз перейменовано) вела антиукраїнську та антидержавницьку політику. Всі бачили, що священики МП брали пряму участь і в окупації Донбасу. Є документальні підтвердження їх дій. У 2013 році я особисто бачив у Сімферополі Ігоря Гіркина- Стрелкова, який нібито охороняв святі мощі, а насправді збирав розвідувальну інформацію, яка була потім використана у період анексії Криму. Тож надання Томосу Україні особисто для мене дуже важлива подія. Нарешті ми розірвемо непрості відносини між російською та українською церквами.

Щодо Херсонської області дуже важливо, що ми змогли зберегти тут мир та спокій. У цьому нам допомагає відроджена армія. До введення воєнного стану віднісся спокійно, хоч і вважаю, що це треба було робити не так. Ще у 2014 році потрібно було вводити воєнний стан та переводити українську економіку на військовий режим. Потрібно було також працювати з людьми, як це робиться у Ізраїлі, – тобто кожен громадянин повинен мати зброю і був би військовослужбовцем у запасі. Вистачило  у нас на це можливостей. Якщо б ми так зробили – війна на Донбасі була би вже скінчена. А весь світ побачив, що Україна проводить не антитерористичні операції, а веде справжню війну. У нас окупували частину території, вбили понад одинадцять тисяч людей, понад два мільйони переселенців втратили свої домівки, у Донбасі вщент зруйновані заводи, мости, будівлі, величезні збитки завдано економіці України. Тож ми зобов’язані були продемонструвати ворогові своє право захищатися. Але не вийшло. Тож добре, що хоч у нашому прикордонному регіоні зараз – мир та спокій. І це дуже важливо.

Чи будемо ми в ЄС та НАТО?

Василь Зеленчук: Шанси у нас великі, особливо, якщо ми почнемо виконувати те, що пообіцяли – боротися з корупцією, відбудовувати економіку, підвищувати соціальні стандарти. Ось тоді, коли побачать, що ми не тільки декларуємо, але і робимо те, що пообіцяли, нас швидше візьмуть і в ЄС, і в НАТО. А нам це дуже потрібно. П’ять років тому наш «північний сусід» показав нам чого він вартий. Він прийшов до нас з війною І ця війна, у різних формах, буде тривати завжди, поки ми не увійдемо до Північно-Атлантичного Альянсу, і не отримаємо вірного союзника у захисті від такого «дружнього» народу. Напевне ми можемо і одні протистояти «руському миру», але це дуже важко. А якщо всі разом, усім світом, це буде ефективніше.

Давайте поговоримо про економіку. Що заважає нам  вибудувати потужну промисловість та сільське господарство?

Василь Зеленчук: Найбільша проблема України – це корупція. Це чиновники, які сьогодні не виконують свої обв’язки. А розплачується за їхнє розкішне життя жителі України. Всі ці схеми на кшталт «Роттердам+», «діамантові» прокурори, махінації в «Укроборонпромі» на сотні мільйонів гривень, «бурштинові» копальні, «рибна», «лісова», «пісочна» мафії… Таких порушень і зловживань дуже багато. І ніяк не можуть навести лад у нашому господарстві. Я спробував розібратися із браконьєрами – отримав поранення у голову, лежав у лікарні. Ніхто за ці зловживання і досі не покараний. Тож корупційні схеми – це гальма для нашої економіки, вони не дають їй нормально розвиватися. Проти війни ми змогли консолідувати суспільство, але чомусь не можемо згуртуватись у цій внутрішній боротьбі з бандитами, які сьогодні обкрадають країну.

Ви вважаєте, що тут можна навести порядок?

Василь Зеленчук: Порядок можна навесті за один рік! Але ж не хочуть. Ці «мутні» схеми та потоки, очолюють ті, хто там, наверху. Вони імітують боротьбу із корупцією. Це ж смішно, знаходять якихось цапів-відбувайлів, показують їх громадськості, але навіть їх не саджають. Хтось встиг втікти, деякі відкупилися. Ми ж кожного дня про ці випадки читаємо. Не було б корупції та 27 років чиновницького свавілля в Україні, може, не було б і війни. Ну хто б к нам поліз, якщо у країні сильна армія, високоефективна економіка, міцна держава…

Василь Васильович, у цьому році вибори Президента України. Якщо ми змінимо Петра Порошенка, бо рейтинги у нього дуже низькі, і це дуже вірогідно, чи поміняється щось у країні?

Василь Зеленчук: Ще раз наголошую – ситуацію можна змінити за один рік. Що для цього потрібно зробити – по-перше, прийняти закон. Кожен чиновник, який зараз має владу, і ті , що були при владі, повинні звітувати за своє майно та за майно свої родичів. Є декларації у чиновників, що зараз працюють, а треба обов’язково примусити задекларувати своє майно і тих, хто був при владі. Вони «нажили» на державній службі величезні гроші. Якщо ці люди не змогли пояснити джерела їх доходів та походження набутого майна, то воно повинно бути конфісковано. Десь так десять тисячі топ-чиновників повинні понести відповідальність. Не більше! Приблизно 45 мільйонів населення України грабують ці 10 тисяч чоловік. Така статистика. І впоратися з топ-корупціонерами можливо. Інші – це така собі мілкота. Головні злодії – ті, хто краде з бюджету, вибудовує корупційні схеми, не дає зайти сюди інвестору. Це монополії Ахметова, Коломойського, Фірташа, Пінчука, Порошенка, Новінського. Їх загальна власність перевищує резерви Національного банку України, і це кошти вкрадені у народу України. Їх можна повернути через реприватизацію. Прийняти відповідний закон та змусити доплатити. Ці люди сидять на державних, бюджетних грошах та крадуть у держави. Мало того, що вони безоплатно отримали смачні шматки державної власності, вони ще і за рахунок бюджету утримують свої корпорації. Олігархи повинні доплатити до ринкової вартості за те підприємства, що стали їх власністю. Не захочуть – хай повертають у державну власність. Продамо його новому власнику за ринковою ціною, а гроші підуть у державний бюджет. Згідно оцінки журналу «Форбс» Рінат Ахметов «коштує» 14 мільярдів доларів. Але ж це не його гроші – це кошти вкрадені у України. Тож хай внесе ці гроші у державний бюджет. Не хоче? Тоді ми заберемо нашу власність та продамо з аукціону новим власникам за нормальні, реальні гроші.

Давайте з державного рівня перейдемо на рівень області. Розкажіть, з чим Херсонщина завершила рік, які плани у нас на майбутнє.

Василь Зеленчук: У 2018 році в Херсонську область зайшло 6 мільярдів гривень інвестицій. Це більш-менш нормальна цифра, але погано те, що 80 відсотків тих інвестицій пішли в «зелену» енергетику. А «зелена» енергетика сьогодні дотується з бюджету (так званий «зелений тариф»). Я ж думаю, що в зв’язку з окупацією Криму і тим, що Херсонщина стала зараз прикордонним регіоном, було б розумно зробити саме тут вільну економічну зону та створити саме тут гарні умови для розвитку бізнесу. На Херсонщині може розвиватися машинобудування, виробництво та переробка аграрної продукції, туризм, легка промисловість. Тут все можна розвивати. І сюди обов’язково прийдуть інвестиції, якщо буде створена вільна економічна зона. Ще одна маленька, але важлива деталь. Ми (влада) повинні у нашому регіоні створити умови, щоб бізнесу легко працювалося. Завдяки цьому сюди будуть йти гроші, створюватися нові виробництва та інфраструктура. Саме бізнес повинен давати оцінку роботі влади.

Аналітики з США, малюючи перспективи України, говорили, що вона могла б стати могутньою аграрною державою. Чи згодні ви з цим?

Василь Зеленчук: Менш за все мене цікавить точка зору американських аналітиків. Я вважаю, що ми повинні стати могутньою аграрною, енергетичною, машинобудівною, технологічно розвинутою країною. У нас повинно бути своє ракетобудування, найновіша зброя своєї розробки, літаки та кораблі свого виробництва. Взагалі, ми маємо право бути могутньою державою у будь якій галузі. Ми знаходимось у центрі Європи. І відповідний потенціал у нас є. Маємо багаті природні ресурси, наші люди освічені та роботящі, країна географічно дуже гарно розташована – на перехресті шляхів. У нас все є для потенційного розвитку. Тільки не вистачає розумного керівника, який би сказав – досить красти, давайте працювати! Ми не лише за останні п’ять років нічого не зробили, ми 25 років топталися на місці. І країна все ще жива. Бо дуже багата. І треба нам вже, нарешті, приступати до роботи, і розумно використовувати багатства нашої країни для користі всіх її громадян.

В області вже два роки йде децентралізація, чи є успіхи у ході цієї реформи?

Василь Зеленчук: Децентралізація повинна проводитись. Це правильне рішення, але мені здається, що треба на місця передати ще більше повноважень, особливо щодо розпорядження фінансовими ресурсами, більше податків залишати на місцях. Але найбільша проблема – це ментальність наших людей. Отримали перемогу на виборах, прийшли до влади і забули про свої обіцянки. Починають користуватися владою задля власного збагачення. Нещодавно обраний сільський голова встановлює собі високу заробітну плату, виписує собі премії та забуває про громаду. Тож треба , крім децентралізації, паралельно проводити семінари для людей. 70 років їх відлучали від влади, не давали керувати своїм селом. А тепер сказали – ну давайте, вирішуйте, що будувати, що фінансувати. І люди розгубилися. Тож зараз члени об’єднаних громад повинні пройти навчання, знати свої права та обв’язки, знати, як розподіляється бюджет, брати у цьому участь, контролювати обрану ними ж владу. Навчимо людей бути господарями на своїй землі і все у нас буде добре.

 

У Новоолексіївці відкрили Центр надання адміністративних послуг.

18.01.2019

Сьогодні, 18 січня, на території Новоолексіївської селищної ради відбулось урочисте відкриття Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Символічну червону стрічку перерізали: Посол Чеської Республіки в Україні, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілев, перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук, директор Департаменту економічного розвитку та торгівлі облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

За допомогою єдиної бази даних та системи взаємодії між різними підрозділами у новоствореному ЦНАПі можна за спрощеною процедурою та мінімуму документів отримати будь-який дозвіл, довідку чи погодження: від земельних, архітектурно-будівельних питань та орендних відносин до призначення допомоги при народженні (усиновленні) дитини, малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю.

Унікальність Центру надання адміністративних послуг у прозорості та відкритості дій влади у сфері надання адміністративних послуг. Як результат – уникнення використання посередницьких послуг, а з цим і викорінення корупції. Окрім цього, до завдань ЦНАПу входить повне інформування клієнтів та відвідувачів Центру з будь-яких спірних або незрозумілих питань, організація інформаційного обміну даними між муніципальними службами, повний контроль за здійсненням їх адміністрування та скорочення кількості документів, що подаються замовниками в складі вхідного пакета документів.

І годинні черги у ЦНАПі вистоювати зовсім не потрібно. Завдяки єдиній базі даних обслуговування відвідувачів проходить швидко, професійно та у комфортних умовах. Послугами Центру надання адміністративних послуг у Новоолексіївці можуть скористатися громадяни України та особи, які проживають на тимчасово окупованій території України в Криму.

Довідка. Центр надання адміністративних послуг у Новоолексіївці створений Новоолексіївською селищною радою разом з Громадською організацією «Кримський інститут стратегічних досліджень» (м. Київ), Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, за фінансової підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні.

 

“Щасливі діти — запорука успішної країни”, – Василь Зеленчук

3.01.2019

Благодійний фонд Василя Зеленчука організував для дітлахів дійство, рівних якому за масштабами на Херсонщині важко знайти.

 

Херсонщиною пройшло справжнє свято, яке в нашій області ще довго памятатимуть. З нагоди святкування Дня Святого Миколая та Нового року благодійний фонд Василя Зеленчука спільно з Херсонським обласним театром ляльок організували справжню казку для дітлахів з ряду районів Таврійського краю.

 

Дітям демонстрували цікаві святкові вистави. Для багатьох хлопчиків та дівчаток це було справжнє відкриття, адже такі виступи для віддалених районів Херсонщини є рідкістю. Крім того, благодійний фонд Василя Зеленчука дарував дітлахам солодощі та інші гарні подарунки — обов‘язкові атрибути цих свят. Масштаби цього дійства важко переоцінити. Більше трьох десятків виступів у дитячих садочках, школах та будинках культури десятків сіл та селищ Олешківського (Великі Копані, Подокалинівка, Нова Маячка тощо), Голопристанського (Велика Кардашинка, Гладківка, Таврійське, Бехтери та інші), Скадовського (Тарасівка, Миколаївка, Михайлівка тощо), Каланчацького (Олександрівка, Гаврилівка) та Чаплинського (Преображенка, Григорівка, Хрестівка, Долинське та інші села) районів, які протягом тижня переглянули більше пяти тисяч хлопчиків та дівчаток! 

 

Благодійний фонд Василя Зеленчука доклав зусилля заради того, щоб важливий для дітей День Святого Миколая та очікуване свято Нового року стали дійсно казковими. Адже гарні емоції важливі для дітлахів. А досягти цього можна розважаючи їх та даруючи подарунки.  Варто зазначити, маленьким мешканцям Херсонщини демонстрували дійсно гарні вистави, які мають справжню культурну цінність. І досить мала кількість сучасних мультфільмів, якими захоплюються діти, мають таку ж вагу.

 

Заходи, організовані благодійним фондом Василя Зеленчука, не залишилися без уваги. Григорівська та Хрестівська сільські ради Чаплинського району,  Чаплинські школа-гімназія та спеціалізована школа І-ІІІ ступенів — далеко не повний перелік органів місцевого самоврядування та навчальних закладів, які у письмовій формі подякували Благодійному фонду Василя Зеленчука. У зверненнях вони зазначали, що позитивні враження, які отримали діти, залишилися надовго. Тому можна стверджувати, що свою головну мету Благодійний фонд виконав.

 

День Святого Миколая — це свято, на яке чекають усі діти. Це свято, яке дарує дітям усмішку. Думаю, усі ми в дитинстві з нетерпінням чекали на подарунок під подушкою. Це була приємна інтрига. Не варто забувати і про Новий рік, адже ми знаємо, як діти очікують, що Дід Мороз покладе їм під ялинку сюрприз. Тому ми й вирішили організувати свято для дітлахів із віддалених сіл та селищ, яке б могло заінтригувати та порадувати їх. Нам дякували органи влади та місцевого самоврядування, але найголовніше те, з яким теплом нас зустрічали діти, їхні батьки, вихователі, вчителі. Це неможливо ні з чим порівняти! На превеликий жаль, люди забувають, що діти — це основа майбутнього держави. Щасливі діти — запорука успішної країни. Тому саме дитяче щастя — головна ціль благодійного фонду, який я очолюю. 

 

Херсонщина розвивається, проте на сьогодні питання дитячого дозвілля та культурного розвитку підростаючого покоління для багатьох районів області залишаються відкритими. І ми повинні над цим працювати. Рік, який минає, був дуже плідним для мене та моєї команди. І у прийдешньому році ми плануємо не просто продовжити реалізацію наших ініціатив з підтримки діток, а й подвоїти  наші зусилля. Ми не зупинимося і будемо з підвищеним натхненням працювати заради усіх жителів Херсонщини — від маленьких діток до людей похилого віку. Окремо хочу виразити подяку обласному театру ляльок. Вони — справжні професіонали. Завдяки майстерності працівників цього закладу діти отримали емоції, які залишаться у них на все життя. І зрозуміли, що лялькові вистави у виконанні визнаних майстрів є досить цікавими.

 

Наостанок хочу привітати з новорічними та різдвяними святами усіх мешканців Херсонщини. Бажаю, щоб усі проблеми, які впливали на нас у 2018 році, відійшли у небуття. Бажаю кожній люди здоров’я та наснаги, витримки та щастя. А нашій коханій Херсонщині бажаю миру та процвітання”, – зазначив Василь Зеленчук.

Василь Зеленчук: «На Херсонщині треба створювати вільні економічні зони»

19.12.2018

Ефективність економічного розвитку Україниобумовлюється інвестиційним кліматом. Вільніекономічні зони (ВЕЗ) – один з найдієвішихінструментів для залучення інвестицій, вважає перший заступник голови обласної ради Василь Васильович Зеленчук.

Але цей інструмент повинен запрацювати. До 2014 року в країні нараховувалося 11 вільних економічних зон. Втім, вони не виконували притаманних їмфункцій та не могли похвалитися високоюефективністю роботи. Більш менш якісно працювали лише три. У той же час у Польщі, у 14 вільних економічних зонах, реалізували 650 інвестиційних проектів, які залучили 4,8 мільярди доларівінвестицій, створили 63 тисячі робочих місць.

З 2014 року ситуація погіршилася. Вже п’ятий рік йде війна. Та економіку потрібно відновлювати, і для цього потрібні інвестиції. Вільні економічні зони – дієвий інструмент по залученню інвестицій в регіон. Та у української влади відсутністне чіткеусвідомлення ролі і значення таких утворень для розвитку економіки. Хоча у розвинених ринковихекономіках ВЕЗ ефективно залучає внутрішні і зовнішні інвестиційні ресурсив. До того ж, вони позитивно впливають на розвиток підприємницькоїактивності регіону, забезпечують вирішенняпроблеми зайнятості, збільшують бюджетнінадходження, поліпшують торговельний і платіжнийбаланси.

«Зараз є гостра необхідність створення вільних економічних зон для стимуляції економічної ситуації на Херсонщині. Вони визначення в Законі України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 року, як державні інструментистимулювання міжнародного економічного співробітництва на базі залучення іноземних інвестицій. Тож треба ефективно використовувати ці інструменти» – говорить Василь Зеленчук

Він також розповів, як бачить поетапну роботу у цьому напрямку: по-перше, треба розробити державну програму, що включатиме в собі регламентацію процесів створення та розвитку спеціальних зон, по-друге, сформувати пріоритетиВЕЗ за видами діяльності. Це дасть змогу уникнути конкуренції між ВЕЗ України та налагодити співпрацю, дозволить розв’язати проблему існування різних підходів до процесу ліцензування, оподаткування та надання квот.

Наступною важливою умовою державної політикирозвитку ВЕЗ має стати формування дієвої системиінформаційного забезпечення. Доцільним, також буде створення державного контролюючого органу, який би делегував свої повноваження у відділи при обласних радах. Ці відділи здійснюватимутьсупровід інвестиційного об’єкту від моменту йогозаснування та проводитимуть експертизуможливостей проекту. Здійснивши всі ці заходи, Україні вдасться сформувати систему організованихвільних економічних зон та забезпечити їх надійнефункціонування.

До того ж Василь Васильович Зеленчук вважає, що закон від 1992 року дещо застарів, змінилися реалії, тож чітке і просте формулювання закону про вільні економічні зони і фінансова амністія могли б привести до економічного прориву в Україні.

Як приклад ефективності Василь Зеленчук назвав реалізацію цих механізмів у Китаї і в ОАЕ. Що зробив свого часу Китай? Став великим складальним виробництвом для всього світу. Україна теж може стати великим складальним виробництвом для Європи.

Деякі експерти вважають, що вільні економічні зони – це «чорні діри» української економіки, але проблеми у таких зонах в Україні були пов’язані з помилками реалізації, а не з неефективністю інструменту. Василь Зеленчук вважає, що уряд повинен створити робочу групу, яка визначить вільніекономічні зони і території пріоритетного розвитку,як «точки зростання» економіки.

В Парламенті зараз лежить законопроект про агломерації. Над ним теж можна б було попрацювати. Вільні економічні зони могли б у рамках теми агломерацій допомагати великим містам. Адже це нова організація простору навколо великих міст, процеси винесення виробництв. В Херсонській області багато землі і важливо забезпечити там людей роботою та інфраструктурою, а місцеві бюджети — дохідною частиною. Зараз питання вільних економічних зон у проект закону не включено. Але там є питання перерозподілу землі, бюджетів. Агломерація — це правильний розподіл чи зонування територій, ресурсів, людських у тому числі, на окремо взятій площі. Тож вільні економічні зони дуже органічно могли б бути вписані в цю структуру.

«Маю надію, що коли прийде до влади «Батьківщина», вона виправить цю помилку. Буде прийнятий, нарешті закон, у якому точно пропишуть передумови функціонування ВЄЗ, і вони запрацюють. Я особисто вважаю, що такі зони необхідно створювати у Херсонській області», – сказав Василь Зеленчук.

Теробороні України естонський досвід може стати у нагоді.

7.12.2018

Бригади територіальної оборони – це резервний компонент Збройних сил України. Всі підрозділи комплектуються резервістами та військовозобов’язаними. В Україні сформовано 25 бригад територіальної оборони. Особовий склад проходить навчання з тактичної, вогневої, інженерної, медичної та спеціальної підготовки на військових полігонах під час військових зборів.

На Херсонщині, де оголошено воєнний стан, з 5 грудня у різних населених пунктах області почалися десятиденні тактичні навчання підрозділів 124-ї окремої бригади тероборони.

Як розповів заступник командира 124-ї окремої бригади територіальної оборони майор Сергій Єрохін, на цих десятиденних навчаннях, буде проведено бойове злагодження. Військовослужбовці, які взагалі не тримали ще зброю, будуть навчатися нею користуватися.

Також військовослужбовців бригади тероборонинавчатимуть проведенню антитерористичних заходівта особливостям охорони важливих об’єктів. Вони братимуть участь в охороні будинків обласної і районної влади, комплексу Каховської гідроелектростанції, мостів, транспортних розв’язок та інших важливих споруд.

Здобувати необхідні військові знання і навички особовий склад підрозділів бригади територіальної оборони області буде в основному, на польових заняттях. Теоретичної підготовки буде мінімум. 

Бійцям бригади тероборони є в кого навчатися військовій справі, із з кого брати приклад. Близько 30% особового складу – військовослужбовці, які брали участь в бойових діях на сході України.

Командир 124-ї окремої бригади територіальної оборони Херсонської області підполковник Дмитро Іщенко доповів, що з 10 грудня особовий склад підрозділів бригади територіальної оборони повністю переходить у розпорядження обласної і районних державних адміністрацій і приступає до охорони об’єктів регіону.

Українським досвідом для розбудови власних збройних сил скористалася Польща, яка від 2015 року відновила власні Війська територіальної оборони.

Є подібні структури в арміях країн Балтії, історія яких заслуговує на детальне вивчення та використання їх досвіду в формуванні системи української тер оборони. Група українських журналістів нещодавно побувала з візитом в Естонії. У програмі візиту поспілкувалася з майором  НеемеБрусом, який керує відділом зв’язків з громадськістю Союзу оборони Естонії (Кайтселійт). Майор у 2014 році був у Донбасі у якості спостерігача ОБСЕ, тому до українських журналістів був особливо привітний.Він розповів багато цікавого.

Кайтселійт — це добровольчі воєнізовані формування, які разом зі Збройними силами входить до складу Сил оборони Естонії.

Історія «Кайтселійт» почалася сто років тому. Саме тоді стали отворюватися загони самооборони на чолі із заможними селянами, господарями магазинів і невеликих підприємств. У середині 1920-х років «Кайтселійт» отримав законодавче оформлення. Спочатку загони «Кайтселійт» були озброєні стрілецькою зброєю, яка зберігалася в клубах і штабах цього військового товариства, але допускалося і створення резервних складів — схованок на випадок військових дій. З другої половини 1930-х років на озброєнні «Кайтселійт» вже знаходилося декілька танків і артилерійських гармат. В члени «Кайтселійт» приймали всіх громадян Естонії, які досягли 18-річного віку, вони повинні були проходити військове навчання, брати участь у різноманітних військово-патріотичних і спортивних заходах, розігрували можливі сценарії участі в бойових діях, якщо доведеться оборонятися від СРСР 

В 1992 році, після відновлення незалежності,«Кайтселійту» були повернуті стрілецькі клуби та тири зі зброєю та боєприпасами. Керівництво «Кайтселійт» отримало військові звання Естонії і права офіцерів регулярної армії. Діяльність «Кайтселійт» фінансується із сум, передбачених на державну оборону. Серед зрої, якими користуються члени цієї воєнної організації є навіть «Джавеліни» 

Сьогодні загальна чисельність структури, разом з жіночими та дитячими організаціями, осягла майже 20 000 осіб (населення Естонії – 1 мільйон 400 тисяч). Кайтселійт регулярно бере участь у загальновійськових та міжнародних навчаннях, проводить власні навчання і спецпідготовку кадрів в самих різних напрямках. 

В дитячих осередках «Кайтселійта», перебувають в основному естонські діти, але в останні роки робляться кроки для залучення і російських дітей, що живуть в Естонії. Для них участь у цих організаціях є ще однією можливістю вивчити естонську мову і глибше «увійти» в естонську державу, крім того, для підлітків це означає і такі речі, як походи, табори, спортивні заходи, вивчення домоводства та сімейних цінностей. Крім того планується проведення курсів ватажків дитячих кайтселійтівських формувань для української діаспори Естонії.

Цей досвід Естонії, де кількість і якість резервістів можна майже зрівнялася з основним складом діючої армії країни, просто безцінний для нашоїтериторіальної оборони. Система, де вояків виховують з дитинства, налаштовують їх на патріотизм та захист батьківшини, для України, яка поруч має сусіда-агресора мала б бути втіленою у життя. До речі, як сказав бравий майор Брус, багато естонських інструкторі працюють в Україні. Тож маємо надію, що через кілька років в структурі нашої територіальної оборони теж з’являться дитячі організації.

css.php